Преса, яка називає себе опозиційною, упевнено рухається до того, щоб нести історичну відповідальність за ще дві третини Фідесу

Преса, яка називає себе опозиційною, упевнено рухається до того, щоб нести історичну відповідальність за ще одну більшість Фідесу у дві третини.

Вона вперто тримається хибного уявлення, що кожна нова партія погіршує шанси опозиції. Цей наратив ми вже чули за часів «Йоббіка», за часів опозиційного об’єднання, а тепер — у зв’язку з партією «Тиса». Проте таке вузьке мислення дає лише один результат: замовчують усіх нових гравців, які принесли б в угорську політику справжнє системне оновлення.

Так і стається, що виборці навіть не дізналися про низку важливих ініціатив партії IRÁNY a Jövő:

• про наші три ініціативи референдуму
• про відкриття членства прихильників
• про розбудову нашої загальнонаціональної мережі — груп Iránypont
• про представлення наших експертів в IRÁNY Podcast

Хоча частина з цього — результати, якими більшість малих чи середніх партій не можуть похвалитися навіть за роки.

Чому ми кажемо, що опозиційні медіа роблять цим історичну помилку?

• І у 2018, і у 2022 році модель «один гравець проти Фідесу» ганебно провалилася.
• У 2022 році кілька сотень тисяч виборців «Йоббіка» залишилися вдома. Шанс на зміну уряду було втрачено саме через брак різноманітної альтернативи.
• Ні у 2018, ні у 2022 році Фідесу не завадило отримати дві третини те, що «Йоббік» і «Наша Батьківщина» потрапили до парламенту.

У 2026 році виникне та сама ситуація, якщо ми нарешті не визнаємо: поруч із найбільшою опозиційною партією потрібні нові сили, які пропонують справжню виборчу альтернативу.

Партії, до яких можуть приєднатися й ті, хто хоче зміни системи, але не бажає вимушено голосувати за єдиний запропонований їм варіант. Так вони можуть мобілізувати на користь зміни системи й тих виборців, які інакше залишилися б удома.

Переважна більшість угорських виборців не хоче хитрувати. Вона хоче обирати. Партія IRÁNY a Jövő створює цю можливість вибору.